Активні методи навчання

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад вчителем  готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової   діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями.

Поява і розвиток активних методів зумовлено тим, що перед навчанням постали нові завдання: не тільки дати учням знання, а й забезпечити формування та розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, творчого мислення, умінь і навичок самостійного розумової праці. Виникнення нових завдань обумовлено бурхливим розвитком інформації. Якщо раніше знання, отримані в школі, технікумі, вузі, могли служити людині довго, іноді протягом усього його трудового життя, то в століття інформаційного буму їх необхідно постійно оновлювати, що може бути досягнуто головним чином шляхом самоосвіти, а це вимагає від людини пізнавальної активності та самостійності. Пізнавальна активність означає інтелектуально-емоційний відгук на процес пізнання, прагнення учня до навчання, до виконання індивідуальних і спільних завдань, інтерес до діяльності вчителя та інших учнів. Під пізнавальною самостійністю прийнято розуміти прагнення і вміння самостійно мислити, здатність орієнтуватися в новій ситуації, знаходити свій підхід до вирішення завдання, бажання не тільки зрозуміти засвоювану навчальну інформацію, а й способи добування знань; критичний підхід до суджень інших, незалежність власних суджень.

Пізнавальна активність і пізнавальна самостійність - якості, що характеризують інтелектуальні здібності учнів до навчання. Як і інші здібності, вони проявляються і розвиваються в діяльності.

Найважливішим засобом активізації особистості в навчанні виступають активні методи навчання.

Метод «Знайомство» допомагає учителю встановити позитивний психологічний клімат на початку уроку. Обов’язкові правила для цієї вправи: діти стоять по колу, говорять по-черзі, виконуються систематично. Інтерпретація цього метода різноманітна. Учням можна запропонувати назвати своє ім’я, чим любить займатися, побажати щось сусіду, назвати комплімент, поздороватись ліктями, передати «добро» у долонях тощо.

«Метод релаксації» використовується, якщо вчитель помітив, що учні втомились. Релаксаційні ігри необхідні для того, щоб повеселитися, відпочити, відволіктися. Це можуть бути рухливі вправи, фізхвилинки, масаж один одному, прослуховування спокійної музики, довільне ходіння по класу тощо.

Метод «Дерево цілей» - це совокупність цілей, які мають свою структуру. «Вершина дерева» - головна мета, «гілки дерева» - додаткові цілі. Цей метод дозволяє школярам побачити свої цілі в колективі, в групі. Мотивує на отримання стійкої структури мети, проблем, напрямків на уроці. Школяр знає, що потрібно робити на кожному етапі уроку (при виконанні проблемного завдання). При цьому додаткові цілі ведуть дитину до головної. В ході уроку група аналізує до чого може привести додаткові цілі, наприклад, закріплення попередньої теми дасть можливість гарно написати контрольну роботу тощо. «Дерево цілей» рекомендовано використовувати як до основної теми, так і для окремого уроку.

Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - широко вживаний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових та практичних проблем. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.

Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:

• творче засвоєння школярами навчального матеріалу;
• зв'язок теоретичних знань з практикою;
• активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;
• формування досвіду колективної розумової діяльності.

Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми на уроці для мозкового штурму - можливість багатьох неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями.

Підготовка до мозкового штурму включає наступні кроки:

• визначення мети заняття, конкретизація навчального завдання;
• планування загального ходу заняття, визначення часу кожного етапу заняття;
• підбір питань для розминки;
• розробка критеріїв для оцінки пропозицій, що надійшли і ідей, що дозволить цілеспрямовано і змістовно провести аналіз і узагальнення підсумків заняття.

Метод «Автобусна зупинка» - матеріал розподіляється по зупинкам. На кожній зупинці учні виконують індивідуальні або групові завдання.

Для завершення уроку або навчального матеріалу можливе використання таких методів як «Мудра порада», «Лист до самого себе», «Коло висновків» тощо. Ці методи допоможуть ефективно, грамотно та цікаво завершити урок.