Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за
розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний
урок... Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають
такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж
відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем,
і вираз його очей, жести? Здається, що він промовляє якісь особливі
слова саме тільки для тебе особисто, хоча поруч сидять твої
однокласники. На мою думку, що це той самий момент, коли вчитель вкладає
душу у свою роботу, а своє серце віддає дітям.
Ось так виглядає наше шкільне життя, таким, як воно є...
Немає коментарів:
Дописати коментар